- перегук
- —————————————————————————————пере́гу́кіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
перегук — у, ч. Дія за знач. перегукуватися і перегукнутися і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
перегомін — мону, ч., поет. Те саме, що перегук … Український тлумачний словник
перегуда — и, ж., розм. 1) Те саме, що перегук. 2) Пліткарка … Український тлумачний словник
перезва — I пер езва и, ж., діал. Перегук. II перезв а и/, ж., етн. Частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли або їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого. || збірн.… … Український тлумачний словник
перезов — зви/, ч., діал. Перегук … Український тлумачний словник
переклик — (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), перегук, перегукування, перекликання, перегомін … Словник синонімів української мови